Запіпере́читися, -чуся, -чишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Запіперечилася кобила.
Запра́вити, -ся. Cм. заправляти, -ся.
Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Нако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. накоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Прикатываться, прикатиться на извѣстное мѣсто; наваливаться, навалиться; набираться, набраться. Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево!». От як сказала вона, так тут як зачало рубаться, котиться, складаться, — така купа накотилась... велика! Рубали дубину, дак дуб і накотився йому на ногу і потрощив у прах. 2) Набрасываться, наброситься съ укорами, бранью. Як вернувся додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люде з грішми та почав піячити!..
Поводити 1, -джу, -диш, гл.
1) Водить. На рученьках носить сина, очиці поводить. Рукою поводить по лобові. Поводить станом та головою.
2) Править, управлять лошадьми. Сам пан кіньми поводить.
3) Обращаться. Вони вийдуть було з хати, ще й дверми луснуть, оттак вони було нами поводять.
Пожиточний, -а, -е. Полезный. Замуіжний хліб добрий, да не пожиточний.
Поинакшати, -шаю, -єш, гл. Измѣниться. Садок сей у вас зараз поинакшав би.
Сіверко, сіверно, нар. Холодно. Сіверко на дворі.
Цотатися, -таюся, -єшся, гл. — з ким. Ссориться, враждовать. .
Чутка, -ки, ж.
1) Слухъ, вѣсть. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Ані виду не видати, ані чутки не чувати.
2) Шишка ели.
3) = шулка.
