Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білолиций

Білолиций, -а, -е. Съ бѣлымъ лицомъ, бѣлолицый. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 2) Употребл. какъ эпитетъ къ слову мѣсяцъ, замѣняя его. Світить білолиций на всю Україну. Шевч. Ум. білолиценький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЛИЦИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЛИЦИЙ"
Бавка Ii, -ки, ж. Сухая ложбина (Галиц.). Желех. Русло высохшей рѣки. Вх. Зн. 1. Cм. балка.
Газарі, -рів, м. мн. Патронташи, пришитые на груди къ чемеркѣ. Черном.
Ґля́ґанець, -нця, м., ґля́ґанка, -ки, ж. Створоженное молоко, сладкій творогъ. Аф. 361. Грин. ІІІ. 561.
Пилочник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33.
Повишмаровувати, -вую, -єш, гл. Смазать, обмазать (во множествѣ).
Позатирати, -ра́ю, -єш, гл. Затереть (во множествѣ). Позатирай оте, що поналивала. Кіевск. у.
Пошмалити, -лю, -лиш, гл. = посмалити.
Свободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить. Всьому світу сина поробила, мир з неволі свободила. Чуб. III. 375.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Ченчик, -ка, м. Ум. отъ чернець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЛИЦИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.