Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білолиций

Білолиций, -а, -е. Съ бѣлымъ лицомъ, бѣлолицый. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 2) Употребл. какъ эпитетъ къ слову мѣсяцъ, замѣняя его. Світить білолиций на всю Україну. Шевч. Ум. білолиценький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЛИЦИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЛИЦИЙ"
Баталійон, -ну, м. Баталіонъ. Три баталійони війська. Гн. І. 54.
Боршєвка, -ки, ж. Раст. Conium maculatum. Шух. І. 21.
Вигляд, -ду, м. 1) Видъ. Драг. 94. 2) Окно. Вх. Зн. 6.
Відважно нар. Отважно, смѣло.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Локта́ти, -кчу, -чеш, гл. = лоптати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Набо́жно нар. Набожно, благочестиво.
Надсми́кати Cм. надсмикувати.
Поберігатися, -га́юся, -єшся, сов. в. поберегти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Беречься, поберечься.
Термін, -ну, м. Срокъ, опредѣленное время. Которий забариться і не прибуде в термін, той не утече значного військового карання. Кост. Ч. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЛИЦИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.