Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білолиций

Білолиций, -а, -е. Съ бѣлымъ лицомъ, бѣлолицый. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 2) Употребл. какъ эпитетъ къ слову мѣсяцъ, замѣняя его. Світить білолиций на всю Україну. Шевч. Ум. білолиценький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЛИЦИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЛИЦИЙ"
Безневинність, -ности, ж. Невинность, неповинность, невиновность. Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою. МВ. ІІ. 191.
Беньдюга, -ги, ж. и пр. = бендюга.
Валучня, -ні, валуша, -ші, ж. = валюша. Чуб. VII. 34.
Клечальний, -а, -е. Троицкій. клечальна неділя. Троицынъ день, воскресенье троицкой недѣли. клечальна субота. Канунъ Троицына дня. Чуб. III. 186.
Лу́снути Cм. лускати.
Наддовба́ти Cм. наддовбувати.
На́кидом нар. Насильно, по принужденію. Робота накидом.
Намолоти́тися, -лочу́ся, -тишся, гл. Намолотиться.
Перешукати Cм. перешукувати.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЛИЦИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.