Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білолиций

Білолиций, -а, -е. Съ бѣлымъ лицомъ, бѣлолицый. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 2) Употребл. какъ эпитетъ къ слову мѣсяцъ, замѣняя его. Світить білолиций на всю Україну. Шевч. Ум. білолиценький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЛИЦИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЛИЦИЙ"
Видний, -а, -е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По видному. Когда свѣтло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. Ум. видненький, виднесенький.
Виявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виявити, -влю, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, показывать, показать, появлять, появить. Юдихва виявила його капості перед Ксерксом. Ном. № 3559.
Ду́длик, -ка, м. = дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду. Чуб. V. 1110.
Завда́леки нар. = завдальшки.
Завча́с нар. = завчасу.
Насічи, -чу, -че́ш, гл. = насікти. Желех.
Підпалля, -ля, с. соб. Тонкія щепки для растопки. Вх. Лем. 449.
Підперізок, -зка, м. = підперіз.
Посажати, -жа́ю, -єш, гл. = посаджати.
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть. Шух. І. 253.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЛИЦИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.