Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білужина

Білужина, -ни, ж. Бѣлужье мясо, бѣлужина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛУЖИНА"
Геройський, -а, -е. Геройскій. К. Бай. 64.
Голов'Яний, -а, -е. Головной. Голов'яна хустка. Кіевск. у.
Зату́шкати, -ся. Cм. затушковувати, -ся.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Пообмерзати, -заємо, -єте, гл. Обмерзнуть (во множествѣ). Ого, як вуси пообмерзали. Кіевск. у.
Практичній, -я, -є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. І. 313).
Притамний, -а, -е. = притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні. Уман. у.
Тарахта, -ти, ж. ? Въ загадкѣ: Плахта-тарахта усе поле збігає (борона). Шейк.
Торбинонька, торби́ночка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Цапар, -ра, м. Снарядъ для ношенія сѣна: часть тонкаго ствола смереки съ однимъ кругомъ очищенныхъ сучьевъ на концѣ, которые здѣсь называются кальбуки, стволъ наз. шинар; сѣно накладывается на сучья до верху шинара, на концѣ котораго закрѣпляется палкой — роскіпом. Шух. І. 171.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.