Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білочник

Білочник, -ка, м. Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. II. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЧНИК"
Бабиць, -ця, м. Раст. Alissum incanum. Лв. 96.
Високославний, -а, -е. Прославленный. Високославні герої. К. Дз. 23.
Заторопи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Сбить съ толку. Напались на мене, заторопили зовсім. О. 1862. VII. 44.
Маму́нка, -ки, ж. Кукла. Вх. Лем. 434.
Невдалиця, -ці, об. Неумѣлый, неумѣлая, неспособный, неспособная ни къ чему. Ном. № 10786.
Невилазний, -а, -е. Непроходимый, невылазный, изъ котораго выбраться, вылѣзть нельзя. Невилазне болото. Черк. у.
Омаста, -ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль — омаста, масло — окраса. Ном. № 12378.
Ридати, -да́ю, -єш, гл. Рыдать. Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю. Мет. 65.
Розцвітатися, -таюся, -єшся, сов. в. розцвісти́ся, -туся, -тешся, гл. = розцвітати, розцвісти. У лузі калинонька розцвілася. Чуб. III. 118. Гречка розцвілась саме, а мороз узяв да й зморозив. Рудч. Ск. І. 90.
Тиша, -ші Тишь, тишина, спокойствіе. Рідко тиша, більш вітри. Ой дай нам мир в сионських мурах і любу тишу у чертогах. К. Псал. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.