Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білоручка

Білоручка, -ки, об. Малоработающій человѣкъ или малоработающая женщина; бѣлоручка. Шейк. Ум. білоручечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРУЧКА"
Ґаланці́, -ці́в, м. мн. Узкіе брюки.
Дев'яті́рко Ум. отъ дев'ятеро.
До́свід, -ду, м. Опытъ. Знаючи з історичнього досвіду, як уставали нації. К. XII. 131.
Зачита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Начать читаться. Да сами свічі посвітилися, да сами книги зачиталися. Чуб. V. 837.
Заяло́зений, -а, -е. Засаленный.
Мали́нка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Оргія, -гії, ж. Оргія. Мерзений Рим з Нероном в паскудних оргіях конав. Шевч. ІІ. 170.
Помагач, -ча, м. Помощникъ. Геть собі, бо ти ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. Діти мої, тепер нема в вас жадного заступника, нема помагача. МВ. І. 47.
Правовірний, -а, -е. Правовѣрный. Правовірні християне. ЕЗ. V. 74. Правовірні наші мусульмане. К. МБ. X. 19.
Шпадля, -лі, ж. Лопаточка для шпадлевки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОРУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.