Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

більмач

Більмач, -ча, м. = більмак. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЬМАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЬМАЧ"
Забану́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затосковать. Ней ю колька візьме, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
О́двір 2, нар. Возлѣ дверей. Гей станьте одвір, щоб лихі собаки не повтікали. К. ПС. 57.
Полуничний, полуни́шний, -а, -е. Клубничный.
Пообплутувати, -тую, -єш, гл. Опутать (во множествѣ).
Порюмати, -маю, -єш, гл. Поплакать, похныкать.
Розмарія, -рії, ж. = розмайрин. Розмарія сходить. Гол. І. 337.
Сниця, -ці, ж. Сница, часть экипажа, куда вкладывается дышло. Чуб. VII. 404. Kolb. I. 67.
Стік, сто́ку, м. Стокъ, спускъ (воды)? впаденіе (рѣки)? Край села Теплиць, у стоку річки Полянина. Мкр. Н. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЬМАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.