Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білявка

Білявка, -ки, ж. Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. Ой не піду до білявки, не піду. Pauli. II. 189. Ум. білявонька, білявочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВКА"
Бідувати, -дую, -єш, гл. Бѣдствовать, терпѣть несчастье. П'є п'яниця неділю.... п'є п'яниця другую, а я бідна бідую. Чуб. V. 585. Лучче мені жінку мати, як самому бідувати. Чуб.
Доро́блювати, -люю, -єш, гл. = доробляти.
Зупинити, -ся. Cм. зупиняти, -ся.
Кизяк, -ка, м. = кізяк.
Паздерник, -ка, м. Октябрь.
Пинявий, -а, -е. Кропотливый, медленный. Пір'я дерти — пинява робота.
Познівечувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и знівечити, но многихъ, или многое. Желех.
Помолотити, -лочу, -тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю. Чуб. V. 1144.
Татунь, -ня, м. ласк. отъ тато. Ум. татунцьо.
Тупіти, -пію, -єш, гл. Тупѣть, дѣлаться тупымъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.