Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білоніг

Білоніг, -нога, м. Раст. Herniaria glabra. Вх. Пч. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОНІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОНІГ"
Білокопитий, -а, -е. Съ бѣлыми копытами, бѣлокопытый. Кінь білокопитий. Гн. І. 164., Ум. білокопитенький.
Бунтовник, -ка, м. Бунтовщикъ. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177.
Варувати, -ру́ю, -єш, гл. Хранить, беречь, остерегать отъ чего. Од огня варувала, од огня і од води, і од вшиткой пригоди. Гол. IV. 388.
Жигу́н, -на, м. = джиґун.
Зацвіта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зацвісти́, -ту́, -те́ш, гл. 1) Зацвѣтать, зацвѣсть. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. 2) Плесневѣть, заплесневѣть. Цвіллю зацвіла. Шевч. 668.
Практичній, -я, -є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. І. 313).
Розцокотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розсокотатися.
Слухм'я́ний, -а, -е. = Слухня́ний. Микола.... роботящий, слухмяний. О. 1861. VIII. 17.
Умулитися, -люся, -лишся, гл. Втереться, врѣзаться.
Червонастий, -а, -е. = червонястий. Херс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОНІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.