Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білоніг

Білоніг, -нога, м. Раст. Herniaria glabra. Вх. Пч. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОНІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОНІГ"
Вашець, -шеці, ж. Ваша милость (титулъ). Котл. Н. П. 396. Просили батько й мати і я вашеці прошу на ці чесні дари. Ном. № 345.
Ганиж, -жу = ганус Вх. Пч. II. 34.
Де́белень, -ня, м. Крѣпкаго сложенія здоровякъ.
Жлу́ктити, -кчу, -тиш, гл. Бучить бѣлье въ жлукті.
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Качати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він. Рудч. Ск. І. 136. 2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. Макс. (1834) 117. 3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж. Левиц. І. 5. 4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать. Гліб. 118.
Мета́л, -лу, м. Металлъ. Дещо. К. Бай. 153. Ком. II. 65.
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник. О. 1861. І. 206.
Пошарпати, -паю, -єш, гл. 1) Изорвать, растерзать. Торбинку пошарпали на шматки. Стор. МПр. 113. 2) Потрепать, потерзать, потормошить (кого). Зацькувала псами, пси її дуже пошарпали. ЕЗ. V. 216.
Саківно, -на, с. Часть сака. Шух. Г. 224, 228. Cм. сак. Часть підкладу. Шух. I. 228.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОНІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.