Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білоніг

Білоніг, -нога, м. Раст. Herniaria glabra. Вх. Пч. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОНІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОНІГ"
Видавання, -ня, с. 1) Выдача. Уман. І. 116. 2) Изданіе (книгъ). Желех.
Визубень, -бня, м. Зазубрина. Рк. Левиц.
Гнітючка, -ки, ж. Видъ лихорадки. Міусск. окр.
Двигони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Двигатися. І отворив Бог великі кити і всяке живе твориво, всяке повзюче, що двигонить у водах. Опат.
Добі́дній, -я, -є. Дообѣденный.
Дова́да, -ди, ж. Досада, тоска. Та коли б ти знала, мамо, яка то довада, то ти б мене й оженила, щоб була одрада. Черном.
Зручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручать.
Підбічниця, -ці, ж. 1) Жена. Виняв му Панбіг з лівого боку ребро і зробив му жену підбочницу його. Гн. І. 10. 2) Наложница. Желех.
Торбинонька, торби́ночка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Шмарити Cм. шмаряти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОНІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.