Дрівця́, -ве́ць, с. мн. ум. отъ дрова.
Клобучі мн. Валенки.
Лоза́, -зи, ж. 1) Раст. лоза. Їж, козо, лозу, коли сіна немає. Люде гнуться, як ті лози, куди вітер віє. 2) — цареградська. Раст. Elaegnus hortensis. 3) Розга. 4) Весенняя хороводная игра, въ которой играющіе становятся в ключ, съ одного конца котораго двѣ дѣвушки подымаютъ руки, подъ которыми пробѣгаетъ крайняя играющая противоположнаго конца и тягне за собою увесь ключ, при чемъ поются принадлежащія этой игрѣ пѣсни. Такія-же точно игры (но съ другими пѣснями) — въ смородину и ключ. плести лозу — варіація этой игры въ Переяс. у. 5) довга лоза. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Ум. лізка (ло́зка), лізонька (, (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками.
Оправдати, -да́ю, -єш, гл. Оправдывать, отстаивать кого. Я буду оправдати тебе перед людьми.
Післанець, -нця́, м.
1) Посолъ, посланный. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх.
2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому.
Припанитися, -ню́ся, -нишся, гл. = запаніти? Бач, як припанивсь.
Стеменно нар. Точь-въ-точь, именно, точно. Чи так. брате Мамаю? — Стеменно так. Воно стеменно той коник, що по полю скаче.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа.
Тяжина, -ни, ж. Выбойка, пестрядь, полосатое полотно.
Черешняк, -ку, м. Coccothraustes vulgaris. Cм. чупкар.
