Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогрудик

Білогрудик, -ка, м. Ум. отъ білогруд.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРУДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРУДИК"
Безґрунтовно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Головень Ii, -вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.
Гусако́вий, -а, -е. Относящійся, принадлежащій гусак 1. Гусакове пір'я.
Куркодим, -ма, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Вийшов царь земляний (= миша) і пита царя Куркодима, чи не бачив царя Цурупала (= кота)? Грин. І. 249.
Неощадно нар. Не бережливо.
Повсажуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повсаджуватися. Тілько що ті повсажувались, аж та дітвора, що бігам круг церкви, сюди ж присипала. Кв.
Правильце, -ця, с. Аршинъ у каменьщиковъ. Сумск. у.
Рабівницький, -а, -е. Грабительскій.
Стуманіти, -нію, -єш, гл. = стуманитися. 2) Одурѣть, оторопѣть.
Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула. Рудан. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГРУДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.