Ба́биця, -ці, ж. 1) Баба, старуха. Усім хлопцям по дівчині, мені бабицю стару. 2) Раст. Alyssum campestre. 3) Также и во мн. Ба́биці. Боль, колики въ животѣ. Дѣтская болѣзнь. (Відьма) що пропасницю, студінь і горячку зелом відмиє — на ліси відмовит, бабиці люті пшоном відварит.
Две́рі, -ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Як у Бога за дверима. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лѣсныхъ звѣрей — западниця. Ум. Две́речки.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Медитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = метикувати. Думають кожен своє. Пан лежить, дивиться на небо та й медитує.
Пообвиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обвиться (во множествѣ).
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо.
Смерічка, -ки, ж. Раст. Equisetum silvaticum.
Стражниця, -ці, ж. Караульня, сторожевая будка, башня. А ждав би я мов воїн у стражниці.
Трутнів, -нова, -ве Относящійся, свойственный трутню. трутнева матка. Пчела, способная класть яички только на трутней.
Уроки, -ків, м. Сглазъ. Виливали переполох, вмивали од уроків. Від уроків і Бог не заховає. На бджолу уроки нападуть. Ум. уро́ченьки. Ув. уро́чища. Вишептати уроки-урочища. У гуцуловъ въ ед. ч.: уро́чище.
