Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білорогий

Білорогий, -а, -е. Съ бѣлыми рогами. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРОГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРОГИЙ"
Закінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі. Ном.
Муля́вка, -ки, ж. = мілька. Вас. 188.
Підсаджувати, -джую, -єш, сов. в. підсади́ти, -джу́, -диш, гл. Подсаживать, подсадить кого, помочь взобраться или сѣсть на возвышеніе. Лізь, а я підсажу тебе. Грин. II. 230.
Посолоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться болѣе соленымъ. Посолонів борні. Конст. у.
Самота, -ти, ж. Уединеніе, одиночество. К. ЧР. 426. Рудч. Чп. 253. на самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. Стор. МПр. 59. самото́ю. Въ одиночку, одиноко. К. ДС. 14. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали. Гол. І. 17.
Соромлятися, -ляюся, -єшся, гл. = соромитися. Чого хочеш — попроси, не соромляйся. Грин. ІІІ. 650. Я усе соромляюсь, усе мовчу. Г. Барв. 64.
Стик, -ка, м. = істик. Гол. Н. 562.
Хряскати, -каю, -єш, гл. Трещать, трещать разламываясь; рѣзко ударять (о громѣ).
Чарівочка, -ки, ж. Ум. отъ чарівна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОРОГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.