Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білячий

Білячий, -а, -е. Бѣличій. Білячий хвостик. О. 1862. ѴІІІ. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯЧИЙ"
Ганька, -ки, ж. Снарядъ, которымъ гонять рыбу. Мнж. 178. Тоже, что и бовт?
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Гуди́мець, -мця, м. Волкъ. Борз. у.
Зачу́ти Cм. зачувати.
Лядобі́єць, -бійця, м. Часть ляди. Cм. ляда 5. МУЕ. III. 18.
Нагати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сдѣлать запруду. 2) Наложить много. Нагатила пшона в куліш, що й ложкою не повернеш.
Рослина, -ни, ж. = ростина. Борз. у. Густа роса посіла на всякій рослині. Левиц. І. 125. В ясну та холодну ніч трава і всяка рослина швидче охоложується. Ком. II. 25. Ум. рослинка.
Сватуньо, -ня, м. ласк. отъ сват.
Сердіння, -ня, с. Гнѣвъ. Я на твоє сердіння байдуже. Н. п.
Чухран, -на, м. Машина на суконной фабрикѣ, которой расчесываютъ шерсть, состоитъ изъ валиковъ съ крючками. Рк. Левиц.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.