Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білячий

Білячий, -а, -е. Бѣличій. Білячий хвостик. О. 1862. ѴІІІ. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯЧИЙ"
Бодячок, -чка, м. 1) Ум. отъ бодяк. 2) — польовий. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
Братунок, -нка, м. = братанич. Вх. Лем. 394.
Гілочка, -ки, ж. Ум. отъ гілка.
Дашо́к, -шка, м. 1) Уменьшит. отъ дах. 2) Знакъ ( ˆ ) надъ долгой или перемѣнной гласной: ô, ê. 3) Козырекъ фуражки.
Захистни́й, -а́, -е́ Защищенный отъ вѣтра; укромный; уютный. У М. Вовчка о вечерѣ въ смыслѣ: тихій, вмѣсто затишний. Як то вже я того вечора захистного, темного дожидаю. МВ. (О. 1862. ІІІ. 61).
Коповиця, -ці, ж. Время сгребанія конецъ, сгребаніе копенъ. Коповиця була, люде мов бджоли гудуть да мед збірають, так люде нагребли, копи возять. Г. Барв. 339.
Повідкушувати, -шую, -єш, гл. Откусить (во множествѣ).
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
Сваритися, -рюся, -ришся, гл. Сердиться на кого. Лубен. у. Ном. № 564. Я на вас сварилася. Н. Вол. у. Господь золотою різкою свариться. Ном. № 563. 2) Ссориться. Котл. Ен. VI. 6. З великою худобою битись да сваритись. Мет. 83.
Управителів, -лева, -ве Принадлежащій управляющему.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.