Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білувати

Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Рудч. Ск. II. 150. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. Мнж. 134. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛУВАТИ"
Біленик, -ка, м. Выбѣленная юбка. Желех.
Науверти нар. Обиняками. Угор.
Плачно нар. Хочется плакать. Так мені їх жалко стало, аж плачно. Пирят. у.
Попроганяти, -ня́ю, -єш, гл. = попрогонити. Роботників, вражих синів, зовсім попроганяли. Драг. 290.
Потомок, -мка, м. 1) Потомокъ. Пан вибрав собі до двору двох хлопців, потомків старих козаків. Левиц. І. 159. 2) соб. Потомство. Мнж. 56. Мил. М. 65. Свій потомок поучу. Драг. 30. У нас у селі захворав, на холеру батько, мати і увесь їх потомок (діти й онуки). Волч. у.
Потягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Потащиться. Потяглась і вона за москалями. 2) Cм. потягатися.
Розрушати, -ша́ю, -єш, сов. в. розрушити, -шу, -шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить, приводить, привести въ движеніе. Ідуть дощі все дрібнії, землю розрушають і травою устилають. Н. п.
Тади, тадивай, нар. = туди. Вх. Зн. 23. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова. Гол. II. 10.
Товчка, -ки, ж. Толчея, ступа. Угор. Вх. Гн. 34.
Чабарашка, -ки, ж. = чеберячка. У Головацкаго: родъ пѣсенки. Гол. II. 195. Поскачу чабарашки, лізу по під стіл рачки. Чуб. V. 1088.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.