Дерни́на, -ни, ж. Кусокъ дерна. Неси оці дві дернині.
Парахвія, -вії, ж. Приходъ церковный. Який піп, така його й парахвія.
Погрімання, -ня, с. Стукъ, звонъ, громъ. Погрімання кубків за трапезою.
Позакандзюблювати, -люю, -єш, гл. Загнуть крючкомъ (во множествѣ).
Поцокотати, -чу́, -чеш и поцокоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Постучать.
2) Пострекотать.
3) Быстро поговорить.
Притул, -лу, м. = притулок.
Скосистий, -а, -е. Наискось стоящій, наклонный. Скосиста гора.
Снадь, -ди, ж. Загаръ, смуглость. Волос красний, кучерявий, а личенько таки лудит, хоть го трошки снадь присіла.
Типець, -пцю, м. 1) вхопити типцю. Попасть на слѣдъ, на искомую дорогу. Як погнався за їм (злодієм), то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю та й через те не догнав. 2) дати типцю кому. Задать перцу, высѣчь.
Уступати, -паю, -єш, сов. в. уступити, -плю, -пиш, гл. 1) Вступать, вступить, входить, заходить, зайти, войти. Половина місяця в хмари вступило. Опріч пана, у світлицю ніхто не вступає. Ніженьками у сінечки вступити. За Марусею Юронько у слідки уступає. Напросив короля, як буде їхати з Хвостова, то щоб і до його вступив. Уступіте, спасибі вам, до господи. 2) Выходить, выйти замужъ. Та пошлю ік батечку: чи звелить мені гуляти, чи за нелюба вступати. уступити у зако́н. Жениться. 3) — у чоботи, у черевики. Надѣвать (обувь). Л уступив у чоботи та й вийшов. 4) Уступать (въ цѣнѣ). Уступив, не торгувавшись.
