Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бісота

Бісота, -ти, ж. Власть нечистой силы; волшебство, колдовство. Бѣл.-Нос.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІСОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІСОТА"
Бондарювання, -ня, с. Занятіе бочарствомъ.
Брита, -ти, ж. Полотнище. Шейк.
Догане́ць, -нця́, м. Ум. отъ II. Доган.
Дознава́ння, -ня, с. 1) Узнаваніе, развѣдываніе. 2) Испытаніе, изслѣдованіе.
Загеркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ).
Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені. Н. Вол. у.
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито. Черк. у.
Киянський, -а, -е. Кіевскій. В хаті мило та любо глянути: лавки й столи липові, образи киянські, хороше помальовані. МВ. І. 84.
Фикати, -каю, -єш, гл. Фыркать, сердиться. Ти, мамонько, не фикай, лем ладоньку напихай. Гол. IV. 387.
Цєп'є, -п'я, с. = курча. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІСОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.