Балакайло, -ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля.
Гаркаво нар. Картаво.
Закандзю́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. закандзю́битися, -блюся, -бишся, гл. Загинаться, загнуться (крючкомъ). Ніс закандзюбився як у кобця. воно́ такі́ї на діло закандз́́юбилось. Похоже, какъ будто что-то изъ этого и выйдетъ.
Змельнути, -ну́, -не́ш, гл. Смигнуть, сморгнуть. А Загнибідиха ж то і не змельне нікуди: як уп'яла свої блакитні очі у ясне світло сонця, та там вони і потонули.
Манту́ли, -тул, ж. мн. 1) Подачки, собранныя колядниками или нищими. 2) Родъ пирога изъ кукурузной муки съ сыромъ.
Млина́рь, -ря́, м. Мельникъ. У млині з млинарем спав.
Мо́лот, -та, м. 1) Молоть. Вліз межи молот і ковадло. 2) Пивная гуща. Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. 3) Свекловидная масса, изъ которой выжать сокъ сахара. 4) Разваренная мякоть ягодъ (для киселя). посікти на мо́лот. Очень мелко изрубить.
Приконечник, -ка, м. Конецъ (кнута, арапника). Як стали цигана різать гарапниками, — били, що аж приконечник в єдному одпав.
Скудота, -ти, ж. Скудность.
Човниченько, -ка, м. Ум. отъ човен.
