Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білченя

Білченя, -няти, с. Дѣтенышъ бѣлки. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЧЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЧЕНЯ"
Баболюб, -ба, м. = бабій і. КС. 1883. XI. 502.
Братина, -ни, м. = братуха. О. 1862. ѴІІІ. 25.
Воловарь, -ря, м. = воларь. Угор.
Допита́ти, -ся. Cм. допитувати, -ся.
Заіржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. = заржати. А кінь заіржав, аж ліс задріжав. Грин. III. 216.
Закрути́ти, -ся. Cм. закручувати, -ся.
Натнути, -тну, -не́ш, гл. = натякнути. Ти натни мені тоді, щоб я згадав. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи. Н. Вол. у.
Сплести, -ся. Cм. сплітати, -ся.
Угрущати, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать внушительно, даже съ угрозой. Я її не бив, а так було все угрущаю. Г. Барв. 203. Стали ви мене вгрущити, щоб не сумував. Г. Барв. 341. І хазяйка, і хазяїн угрущають і Богом, і лозиною. Г. Барв. 356.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЧЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.