Белькотіння, -ня, с. = белькотання.
Відкупити, -ся. Cм. відкупляти, -ся.
Відплішити, -шу, -шиш, гл.
1) Вынуть клинышекъ, которымъ было что либо заклинено.
2) Отколотить. Відплішив так, що до нових віників буде згадувати.
Гевка, гевси, нар. = гев.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка.
Поохаювати, -хаюю, -єш, гл. Прибрать, привести въ опрятный видъ (во множествѣ).
Посилка, -ки, ж. Посыланіе, посылка.
Пошепки нар. Шепотомъ. Пошепки сказала. Розмовляють собі пошепки.
Царя, -ряти, с. = цареня.
