Відрубати Cм. відрубувати.
Жерть, -ти, ж. = жердь.
Народи́ти, -ся. Cм. народжувати, -ся.
О II, пред. 1) Съ винительнымъ падежемъ: а) = об 1 (рѣдко и лишь въ литературн. языкѣ). О мур старою головою ударилась і трупом пала. б) при обозначенія времени: въ. О той час; о сю пору. ; в) при обозначенія мѣры: на. О єден сажень довший. О два роки молодший. г) обозначаетъ цѣль, къ которой направлено дѣйствіе: о, за. Боротися, дбати о що. Тяжко о хліб. Cм. про. 2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) = об 2а. Ой сподівайся мене тоді в гості, як будуть о Петрі бистрії ріки-озера замерзати, об Різдві калина в лузі процвітати. 3) = об 2б. О шести ногах.
Повгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ).
Похит, -ту, м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.
Різачка, -ки, ж.
1) Рѣзь въ животѣ. Щоб тебе різачка попорізала.
2) Кровавый поносъ.
Табунний, -а, -е. Табунный, изъ табуна.
Трісочок, -чку, м. Щепочки и сухія вѣточки для растопки. Запалила Марусенька дрібненьким трісочком. Cм. трусок.
Тьохкання, -ня, с.
1) Біеніе, ёканіе (сердца).
2) Щелканіе (соловья).
