Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білорукий

Білорукий, -а, -е. Бѣлорукій. Себе самих і білоруких городян хлібом годуємо. К. (О. 1861, І. 311).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРУКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРУКИЙ"
Бурхання, -ня, с. Порывы вѣтра, бушеваніе.
Векелия, -лиї, ж. Труть. Шух. І. 191. Cм. вакелія.
Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. Ном. № 3004. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. Ном. № 1237. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки. Шевч. 284. 2) Сверлить. У дошці вертіти дірку. Дещо.
Вимолитися, -люся, -лишся, гл. Молитвами избавиться отъ чего. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. Ном. № 159.
Завгодя́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Треба завгодя лагодитись з своїм добром у город на ярмарок. О. 1861. IX. 176. Збіралися завгодя, завгодя скуповувались, пекли, варили. Мир. Пов. II. 56.
Лагун, -на, м. = мазниця (чумацкая для запасного дегтя).
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Розвилина, -ни, ж. Мѣсто развѣтвленія вѣтвей. Міусск. окр.  
Туга 2, -ги, ж. Радуга. Угор.
Шкаметка, -ки, ж. Отрѣзокъ отъ куска необработаннаго сукна, украденный сукноваломъ. Вас. 211. Як би ступареві не шкаметки, то погубив би від чобіт підметки. Вас. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОРУКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.