Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білорукий

Білорукий, -а, -е. Бѣлорукій. Себе самих і білоруких городян хлібом годуємо. К. (О. 1861, І. 311).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРУКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРУКИЙ"
Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у.
Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору. О. 1861. X. 27.
Жи́галка, -ки, ж. Крапива, Urtica dioica, — urens. ЗЮЗО. І. 140. Вх. Пч. I. 13. Жигалков напарена. Гол. IV. 530.
Озерет, озере́д, -ду, м. = ожеред. Озеред соломи. Драг. 3.
Пообселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Пораненьку нар. Ранехонько. Ой у неділю рано-пораненьку, ой то ранніми зорями. ЗОЮР. І. 24.
Посупитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Нахмуриться. 2) = похнюпитися. Ну, годі ж тобі, дочко, посупившись стояти. Шевч. 289.
Псиний, -а, -е. = песький. Брешеш, псине мнясо! Мнж. 20.
Римарівна, -ни, ж. Дочь шорника. Cм. лимарівна.
Сполуватися, -луюся, -єшся, гл. = сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка. Могил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОРУКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.