Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білорукий

Білорукий, -а, -е. Бѣлорукій. Себе самих і білоруких городян хлібом годуємо. К. (О. 1861, І. 311).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРУКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРУКИЙ"
Виховати, -ся. Cм. виховувати, -ся.
Дво́рський, -а, -е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем'єю робить він на пана. О. 1862. VI. 62.
Заборо́шнювати, -нюю, -єш, сов. в. заборошни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Запачкивать, запачкать мукою. Конст. у.
Кременистий, -а, -е. Кремнистый. Усе порожевіло: кременисті шпилі, грукучий Дніпро. МВ. ІІІ. 125.
Мирдати, -даю, -єш и -джу, -диш, гл. Вилять (хвостомъ). Пес мирдат оґоном. Вх. Лем. 435.
Піхом нар. Пѣшкомъ. К. ЧР. 359. Пійшли хто піхом, хто возом. Г. Барв. 240. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде. АД. І. 130.
Поколисати, -са́ю, -єш, гл. = поколихати. Трошки поколисала, воно й заснуло.
Поливка, -ки, ж. 1) Соусъ, подливка. Вже двірської поливки хлиснув, а оброкового хліба покушав. Ном. № 1312. 2) Супъ. Вх. Уг. 261. 3) Каша съ тертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Мнж. 190. Ум. поливочка. Усядь, брате, на лавичку, сербай добру поливочку. Гол. I. 209.  
Роспекти, ся. Cм. роспікати, -ся.
Суконний, -а, -е. = сукняний. ЗОЮР. І. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОРУКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.