Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білявина

Білявина, -ни, ж. = білявка. Через тоту білявину дома не ночую. Гол. IV. 463.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВИНА"
Воркотун, -на, м. Ворчунъ.
Жа́ля, -лі, ж. Жница. Желех.
Заздре́ний, -а, -е. Завистливый. Н. Вол. у.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати. Желех.
Звіта́ти, -ті́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Звітали пана пастирі, звітали миром і кадилом. Чуб. III. 328.
Лементі́ти, -чу, -тиш, гл. Кричать, громко говорить. Жінки лементіли біля корчми, аби дав жид без грошей горілки. Камен. у.
Пообписувати, -сую, -єш, гл. 1) Описать (во множествѣ). 2) Исписать вокругъ. Єсть такі, що хрестами все пообписує: і ночви, і двері... Г. Барв. 428.
Роззявити, -ся. Cм. роззявляти, -ся.
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. О. 1862. І. 67. V. 90. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мир. ХРВ. 94. Стовбула перекидатись.
Тискання, -ня, с. Давленіе, сжиманіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.