Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

більмак

Більмак, -ка, м. Имѣющій бѣльмо на глазу. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЬМАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЬМАК"
Вислухання, -ня, с. Выслушиваніе.
Грошозапло́д, -да, м. Копящій деньги. Ном. № 7116. Хто хоче полюбить суддю-грошозаплода, про його роспитай панів, а не питай у простого народа. Греб. 365.
За́гарь, -рю, м. и за́гарь, -рі, ж. Угаръ отъ горящихъ углей. Вх. Зн. 18.
Злотокрилий, -а, -е. Съ золотыми или золотистыми крыльями. Бжілка злотокрила. Федьк. І. 25.
Мурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Возводить каменную стѣну, класть кирпичи.
Образливий, -а, -е. 1) Оскорбительный. 2) Обидчивый.
Скірен, -рна, -не Скоръ. Бог хоч не скірен, та влучен. Ном. № 47.
Термосити 2, -шу, -сиш, гл. Тормошить, теребить. Угор.
Хаптурницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный халтурнику.
Шлея, шлеї, ж. Шлея. Ум. шлейка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЬМАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.