Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білозорець

Білозорець, -рця, м. 1) = білозір, білозірець. АД. І. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. ІІІ. 296. 2) Только білозор. Раст. Parnassia palustris. L. ЗЮЗО. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗОРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗОРЕЦЬ"
Задзюркоті́ти, -чу́, -чеш и -тиш, гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала. K. ЧР. 306.
Знатно нар. Замѣтно, видно. Сієї тички не знатно буде, бо билка тонка, не видно буде здалеку. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Надля́ти гл. = надлити.
Печериця, -ці, ж. Грибъ Agaricus campestris L, шампиньонъ. ЗЮЗО. І. 110.
Подобатися, -баюся, -єшся, гл. Нравиться, понравиться. От подобалась богатиреві одна ікона. Рудч. Ск. II. 145.
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена. Гол. IV. 530.
Прорубувати, -бую, -єш, сов. в. проруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Прорубывать, прорубить. Прорубує тернову огорожу. К. Іов. 11. Прорубай вікно; щоб видно було. Чуб.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав. Канев. у.
Устя, -тя, с. Устье (рѣки). Стор. II. 142.
Цяп меж., которымъ сзываютъ куръ. Було жінка його вийде вранці да на курей: «кур-кур, цяп-цяп». ЗОЮР. I. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЗОРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.