Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогрудець

Білогрудець, -дця, м. = білогруд 2 а. Вх. Пч. II. 14. Ум. білогрудчик. Вх. Зн. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРУДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРУДЕЦЬ"
Дур, -ру, м. 1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Ном. № 6359. Панський дур. О. 1861. XI. 109. 2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Котл. Ен. Дур напав від хмелю. Мкр. Н. 36.
Захмурытыся, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться. Що ся на 'ня захмурыла Ты, бидо, чорненька. Гол. IV. 491.
Знаменята, -нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полонину. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та. Шух. І. 196, 197.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.  
Магала́, -ли, ж. Часть предмѣстья. На захід сонця по-за місто йде поперечний яр... Сей яр сходиться з подовжнім, що ділить Круті на дві половини — міську і не міську. Ті кутки, що за містом та за ярами, звуться: ся магала, та магала, — ніби то: ся сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ся магала. Св. Л. 24.
Мисте́цьки нар. Мастерски.
Нагружа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. нагрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Намащивать, намостить щебнемъ.
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Розважання, -ня, с. = розвага.
Складно нар. 1) Сложно. 2) Складно, стройно. Левиц. Пов. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГРУДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.