Булькання, -ня, с. Бульканіе.
Верштаб, -бу, м. У овчинниковъ: снарядъ въ видѣ стоящаго одного или двухъ параллельно поставленныхъ шестовъ съ перекладинами, употребляемый для навѣшиванія овчины при ея обработкѣ.
Віддалеки нар. Издали. Іще оддалеки зачув Петро глухий галас мов на ярмарку.
Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Кумасенька, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Недоленька, -ки, недо́лечка, -ки, ж. Ум. отъ недоля.
Охітний, -а, -е. = охотний. Катерина охітніша від мене до книжок.
Повередити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Помішник, помішни́ця. Cм. помічник, помічниця.
Улупити, -плю, -пиш, гл.
1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Серця б улупила та матінку купила.
2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. А як влупить чортяку грім, заб'є його.
3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями.
