Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білування

Білування, -ня, с. 1) Сниманіе кожи съ убитаго животнаго. Cм. білувати. 2) Въ свадебн. пѣсняхъ: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. Мет. 207. 3) Досчатый заборъ. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛУВАННЯ"
Жите́чний, -а, -е. Житейскій. Ведуть розмову про хазяйство, про свої втрати та користі, — завсідні житечні турботи. Мир. ХРВ. 350.
Жовні́рство, -ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовкірство і бере од козаків десяту рибу. ЗОЮР. І. 275.
Зи́чно нар. Громко, звучно. Громада зично загула. Шевч. 558.
Зле́гтися, -гнуся, -нешся, гл. Слежаться.
Коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Харьк. г. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток. Чуб. V. 748.
Нама́цати. Cм. Нама́цувати.
Обіхідність, -ности, ж. Обиходъ, потребность. В мене є хліба на мою обіхідність.
Підбасок, -ска, м. Баритонъ. Та що за голос важний! чистий голосний підбасок. Кв.
Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.