Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білюх

Білюх, -ха, м. Насѣк. Pieris. Вх. Пч. І. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЮХ"
Баналюки, -люк, ж. мн. = банелюки. Фр. Пр. 21.
Відраджувати, -джую, -єш, сов. в. відрадити, -джу, -диш, гл. Отсовѣтывать, не совѣтовать, не посовѣтовать что дѣлать.
Мі́рницький, -а, -е. Землемѣрскій.
Нам'я́ти Cм. наминати.
Підтупцем нар. = підтюпцем. Кв.
Покращати, -щаю, -єш, гл. 1) Похорошѣть, сдѣлаться красивѣе. Той чіпок так пристав до її лиця, що вона вдвоє покращала. Левиц. Пов. 64. 2) Сдѣлаться лучше.
Псик! меж. Крикъ на кошку: брысь! Вх. Лем. 425.
Рямено, -на, с. Оконная рама, переплетъ оконной рамы. Застукали в рямено того вікна. Екатер. у. (Залюб.).
Смажниця, -ці, ж. = смажениця. Камен. у.
Солодшати, -шаю, -єш, гл. Становиться слаже.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.