Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білюх

Білюх, -ха, м. Насѣк. Pieris. Вх. Пч. І. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЮХ"
Дові́чно нар. = Доочне.
Зі́рка, -ки, ж. 1) Звѣзда, звѣздочка. Візьму тебе саму, як зірку на небі. Мет. 47. 2)з мітлою. Комета. Харьк. 3) мн. зірки. а) Раст. Tagetes р. ЗЮЗО. I. 18. б) Lychnis Chaeredonica. ЗЮЗО. І. 127. Ум. зіронька, зірочка.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить. Шевч. 331.
Ма́слити, -лю, -лиш, гл. Маслить.
Несміляк, -ка, м. Несмѣлый человѣкъ.
Полувниця, -ці, ж. = полуниця. МВ. ІІІ. 138.
Понамальовувати, -вую, -єш, гл. Написать красками, нарисовать (во множествѣ).  
Порзнитися, -нюся, -нишся, гл. Скоромиться. МУЕ. III. 47.
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium. Анн. 164. ЗЮЗО. І. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.