Витребляти, -ля́ю, -єш, сов. в. витребити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Ти його зовсім з корінням витребляєш, — от, думаєш, і заводу його не буде.
Кандиба, -би, ж. Плохая лошадь, кляча. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили.
Легкоду́мний, -а, -е. Легкомысленный.
Остривний, -а, -е. Точильный. Остривний камінь.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу.
Побит, -ту, м.
1) Бытъ. Чорноморський побит.
2) Образъ, способъ. Яким би побитом спастися? А може між вами є такий, щоб яким небудь побитом одшукав цього хазяїна. з якого побиту. Съ какой стати? З якого ж побиту мені вас обманювати?
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл.
1) Постирать много.
2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ.
Посиліти, -лію, -єш, гл. Осилить, быть въ состояніи.
Роспукатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспукатися, -каюся, -єшся, гл.
1) = роспукати, роспукнути 1. Переносно: прійти въ отчаяніе. Вийди дівчино, бо ся з жалю роспукпу. — Хоч пукай, хоч ся зараз роспукай, раз тобі кажу: иншої собі шукай.
2) = роспукати, роспукнути 2. Піднялись стебелинки, роспукались цвіточки. Морозенко, козаченько як мак роспукався.
Туршук, -ка, м. Кустарникъ, молодой лѣсъ.
