Баркас, -су, м. Баркасъ, наибольшее гребное судно. Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Ум. баркасик. Справив баркасик і давай у морі рибалчити.
Калган, -ну, м. Раст. калганъ, Maranta galanga. Баба Параска заправляла горілку міцним калганом. На запікану корінькову купив кубеби й калгану.
Кватирька Cм. кватирка.
Льо́нок, -нка, м. Часть верстату.
Обманити Cм. обманювати.
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ.
Печогладини, -дин, мн. Обычайподобный смотринамъ: къ жениху приходятъ родственники невѣсты; но при этомъ они дѣлаютъ видъ, что исправляютъ, гладять, мажутъ печь, за что и получаютъ угощеніе. Въ сопровождающихъ приходъ этотъ пѣсняхъ поется однако: «Прийшли ми печі гладати», а не гладити; вѣроятно гладати = глядати, въ такомъ случаѣ печогладини = печоглядини (Cм.), а глаженье печи явилось уже какъ слѣдствіе забвенія первоначальнаго значенія глагола глядати и приданія ему значенія гладити.
Роспалювати, -люю, -єш, сов. в. роспали́ти, -лю, -лиш, гл.
1) Разжигать, разжечь. Роспалити люльку. Своє серце распаливши.... Мене розбой распалив: хоть би батька, то б убив.
2) Растопить (печь), развести (огонь). Вона в печі роспалила. Наймит роспалив багаття.
Сито II, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи.
Цабе 1) меж., которымъ направляютъ воловъ направо. От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота.
2) нар. Направо. Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок.
3) Какъ существ. с. р. Важная, значительная особа. Ото велике цабе до волости приїздило. Він дума, що тепер уже дуже велике цабе.
