Виходитися 2, -диться, сов. в. вийтися, -деться, гл. безл.
1) Только несов. в. Выходить. А з дверей виходилось на один широкий ґанок.
2) Выходить, выйти, случиться. Пішли, — аж не так вийшлося.
Ді́йсність, -ности, ж. Дѣйствительность.
Досяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. досягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Доставать, достать до чего, хватать, хватить до чего. І крівавими руками мене ловлять, досягають. Б'ють так, як і великі паничі, аби рука досягла. Один чумак сало став їсти, із лаганця досягши, а другий люльку запалив. 2) Достигать, достичь чего. 3) Достать, брать, взять. 4) Доставать, достать, добывать, добыть. Молока досягти.
До-чми́ги нар. = до-шмиги. Тобі там буде не до-чмиги.
Квапний, -а, -е. 1) Спѣшный.
2) Охочій до чего.
3) Соблазнительный. Гроши квапні! що кожне на їх квапиться. Чигир. у.
Кинді, -дів, мн. = кенді. Надів на ноги кинді нові і рукавиці взяв шкапові.
Ми́тра, -ри, ж. Митра.
Попакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Упаковать (о многихъ).
Похребтина, -ни, ж.
1) Крестецъ, хребетъ. Хребетъ.
2) Боковая часть сѣдла.
Тверджа, -жі, ж. Твердь, твердыня. Будь мені за гірню скелю, стань за тверджу недвижиму.
