Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білочка

Білочка, -ки, ж. Ум. отъ білка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЧКА"
Брідочок, -чка, м. Ум. отъ брід.
Буткол, -ла, м. Мѣстное названіе малорусса изъ Добруджи; живущіе тамъ малоруссы потомки ушедшихъ въ Турцію запорожцевъ и бѣглыхъ крестьянъ изъ Галиціи. О. 1861. I. 264.
Ідак, -ка, м. = їдець. Желех.
Їмельга, -ги, ж. Камышъ съ травою. Одес. у.
Калинонька, кали́ночка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Ло́мус, -са, м. Богатырь, силачъ, сокрушитель. Такий був ломус, ню поставив пушку на долоні та як стрелив із Быкова, то досяг аж у Остер. ЗОЮР. І. 118.
Осить 2 нар. Достаточно давно. Осить, як борщ виняли з печі, а він все ще гарячий. Cм. досить.
Понамуровувати, -вую, -єш, гл. Настроить (каменныхъ построекъ).
Точений, -а, -е. Точеный, токарской работы. Точенії тарелі. Гол. II. 632.
Халастра, -ри, ж. Сбродъ (о людяхъ). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.