Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білотарчик

Білотарчик, -ка, м.? Герой пѣсни, поющейся въ игрѣ того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. Гол. IV. 156. У Чуб. игра съ той же пѣсней называется володарь. Чуб. ІІІ. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОТАРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОТАРЧИК"
Відвертіти Cм. відвірчувати.
Зача́ти, -ся. Cм. зачинати, -ся.
Націонал, -ла, м. Націоналъ. Левиц. Пов. 159.
Обвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).
Панщинний, -а, -е. = панщанний. Виходить з того двору чоловік на роботу панщинну. МВ. (О. 1862. І. 98).
Поперестоюватися, -юємося, -єтеся, гл. Перестояться (во множествѣ). Недобра страва, як поперестоюється у печі. Богодух. у.
Русали, -лів, м. мн. = розигри 3. О. 1861. X. Св. 44. На русали купаються, шоб не було посухи. О. 1861. X. Св. 4 7.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав. Канев. у.
Телень меж., выражающее звукъ колокольчика. ані теле́нь. Ні звука. Громада ніби нежива, ані телень. Шевч.
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори. Ном. № 2834.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОТАРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.