Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бірник

Бірник, -ка, м. Мелкій сосновый лѣсъ, сосновая роща. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 69.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІРНИК"
Боченько, -ка, м. Ум. отъ бік.
Вовчиця, -ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Галушник, -ка, м. Большой любитель галушекъ. Черниг.
Заба́їти, -ба́ю, -їш, гл. Заворожить. Вх. Лем. 414.
Личкови́й, -а́, -е́ 1) О матеріяхъ: имѣющій лицо съ двухъ сторонъ. Лубен. у. 2) О людяхъ: двуличный. Лубен. у.
Луко́вина, -ни, ж. Изгибъ, дугообразный выгибъ. Канев. у.
Мага́й-бі! Богъ въ помощь! (привѣтствіе). Втішно мені було добре слово почути: «Магай-бі!». МВ. І. 23.
Надрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. надірва́тися, -ву́ся, -вешся, гл. Надрываться, надорваться.
Оце нар. = отсе. Оце твої діти. Шевч.
Усичок, -чка, м. Ум. отъ ус.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.