Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бірник

Бірник, -ка, м. Мелкій сосновый лѣсъ, сосновая роща. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 69.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІРНИК"
Долітце́, -ця́, с. Ум. отъ долото.
Доще́во нар. Дождливо. На дворі дощєво та холодно. Шух. І. 189.
Захвоста́ти 2, -та́ю, -єш, гл. Защелкать, захлопать кнутомъ въ воздухѣ. Липов. у.
Киптюга, -ги, ж. = кіптяга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Перевішати Cм. перевішувати.
Перещик, -ка, м. Наростъ на древесномъ стволѣ въ видѣ кольца.
Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. К. ЧР. 62. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня. Чуб. III. 391.
Пращурка, -ки, ж. Пращурка. МУЕ. III. 171. Увесь рід її, всі баби й прабаби з пращурами і пращурками. Г. Барв. 366.
Прогодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Прокормиться. Самим твоїм заробітком не прогодуємося. Кіевск. у.
Роз'ярити, -ся. Cм. роз'яряти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.