Відійти Cм. відходити.
Відмітний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ чего. Та й увесь наш рід одмітен собі усім.
Гріхово́да, -ди, м. и ж. Грѣховодникъ, грѣховодница. О ви, гріховоди!
Довко́ла нар. Вокругъ. Обступили ковані коні довкола.
Їдкий, -а́, -е́ 1) Рѣзкій (о вѣтрѣ). Їдкий вітер.
2) Съѣдомый. Земна, солома їдкіша скотині.
Коломийський, -а, -е. Коломыйскій.
Осліп I, -пу, м. Ослѣпленіе. Забувши всю біду, що ми йому не раз ув осліпі чинили.
Пальчик, -ка, м.
1) Ув. отъ палець.
2) мн. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи посуды или печей: три короткія линіи рядомъ.
3) мн. Раст. Geranium sylvaticum.
Переставати, -таю́, -єш, сов. в. перестати, -стану, -неш, гл. 1) Переставать, перестать. Коли ж за тобою плакать перестану. Перестала дівчинонька вірненько любити. — у чому. Останавливаться, остановиться на чемъ, перестать, дойдя до чего. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі церкви заорандовали. — чого. Оставлять, оставить что дѣлать. Коли вже ви перестанете того свисту? 2) Только несов. в.? Переходить, перебѣгать звѣря, становиться на дорогѣ. Біжіть мерщій униз: там є такі поляни, що можна добре його переставати.
Понадкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить, отобрать часть (во множествѣ). Це ти важко понакладав (дров на сани), понадкидай, а то на гору не виїдемо.
