Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біснуватий

Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый. Ном. № 6426. 2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Шевч. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Чуб. V. 482. Осадив назад біснуватих коней. Левиц. І. Ум. біснуватенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 69.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІСНУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІСНУВАТИЙ"
Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти. Макс. 2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш. Ном. № 1913.
Голубина, -ни, м. = голуб. Ой вилітає голубина з України, вироняє сизе перо на долині. Чуб. V. 131.
Закипі́ти Cм. закипати.
Занево́лити Cм. заневолювати.
Запа́дистий, -а, -е. Впавшій, впалый. Широкі груди, хоч і западисті. Г. Барв. 22.
Здохля́к, -ка́, м. и здохля́ка, -ки, об. 1) Издохшее животное. 2) Болѣзненный, едва живущій.
Киплячий, -а, -е. = кип'ячий.
Передзижчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пережужжать.
Подопитуватися, -туюся, -єшся, гл. Разузнать разспросами (многое, о многихъ).
Пушечка, -ки, ж. Ум. отъ пушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІСНУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.