Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білуга

Білуга, -ги, ж. Бѣлуга, Acipenser Huso. Рудч. Ск. II. 172. Ум. білужка. Ув. білужище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛУГА"
Вигідний, -а, -е. Удобный. Желех.
Друля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. дру́лити, -лю, -лиш, гл. Толкать, толкнуть. Миються люде і друляють одні других в воду. МУЕ. ІІІ. 39.
Заціпені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Желех.
Зреєструвати, -ру́ю, -єш, гл. Сдѣлать реестръ чему.
Істнісінько
Лакомитися, -млюся, -мишся, гл. Жадничать, соблазняться чѣмъ. Не лакомся, Грицю, на дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й воріжка не порадить. Ном. № 10805.
Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Одг.. Cм. отъ відгада до відгусти.
Тропити, -плю́, -пиш, гл. Утаптывать, проводить, дорогу. Шейк.
Цяцькуватий, -а, -е. О волѣ, конѣ: бѣлой масти съ коричневыми пятнами. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.