Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогузка

Білогузка, -ки, ж. Saxicola oenanthe. Вх. Лем. 392.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГУЗКА"
Боківня, -ні, ж. 1) Судакъ короче девяти вершковъ. 2) 500 штукъ уложенной вмѣстѣ рыбы. Желех. 3) утяти боківні. Упасть на бокъ.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
Кривдиця, -ці, ж. = кривда. Желех.
Кудерець, -рця, м. Ум. отъ кудерь.
Мі́сиво, -ва, с. Мѣсиво.
Пімперля, -ля́ти, с. Недоростокъ. Добре йому знакомі були сі пороги, та переступав він їх ще «пімперлям», а тепер Іван у же... молодець хоч куди. Св. Л. 117.
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш. Посл.
Рудомизий, -а, -е. О волѣ: съ рыжими пятнами на мордѣ. Рудомизий віл. Александров. у.
Урізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. Ном. № 13778. З лихого торгу хоч поли врізавши. Ном. № 1972. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Чуб. І. 246. Урізав вовкові хвіст. Чуб. II. 127. 2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску. Мнж. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.