Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білозор

Білозор, -ра, білозорець, -рця, м. 1) = білозір, білозірець. АД. І. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. ІІІ. 296. 2) Только білозор. Раст. Parnassia palustris. L. ЗЮЗО. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗОР"
Борщівничок, -чка, м. Ум. отъ борщівник
Гукарня, -ні, ж. = Пугач. Bubo maximus. Вх. Лем. 406.
Ґерґе́цки, -цок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407.
Засопти́ся, -пу́ся, -пе́шся, гл. = засапатися. Оддиш бо трохи, Остапе! бач, як засіпся. К. ЧР. 204.
Здити́ніти, -нію, -єш, гл. Впасть въ дѣтство. Екат. г.
Патлашки, -шок, ж. мн. Родъ растенія. Ой на горі, на горі зацвіли патлашки. Грин. III. 231.
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Припрохати Cм. припрохувати.
Скварчати, -рчу́, -чи́ш, гл. = шкварчати.
Цуп! меж. Цапъ! Цуп-луп та й в кишеню. Ном. № 11065.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЗОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.