Викручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився.
2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи.
Глибина, -ні и глибиня́, -ні. ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Морська глибина.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. 3) Загородить, положить преграду.
Здо́хнути и здохти. Cм. здихати.
Коровина, -ни, ж. Корова, плоховатая корова.
Мисте́цьтво, -ва, с. Мастерство, мастерское умѣнье, искусство.
На́дитися, -джуся, -дишся, гл. Быть привлекаемымъ чѣмъ, кѣмъ. Люде вбогі, а дівка друга підросла, — на другого приймака надились. Панас до неї надиться та й надиться. Чи не того єси така велишна, що надивсь до тебе потужний пан?
Подвійний, -а, -е. Двойной. Подвійне скло. Подвійні вікна.
Хоромина, -ни, ж. Домъ, изба. Въ пѣснѣ хоро́миною названъ гробъ. Треба дощок добувати, хоромину будувати, без віконець, без дверець, там спить козак молодець.
Чах! меж. = шам. Аж тут чах! чах! — крадеться по під лісом молодичка, мов лисичка.
