Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крадемці

Крадемці нар. = крадькома. Вх. Зн. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДЕМЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДЕМЦІ"
За́друге нар. Вторично. Задруге посіяв буряки, бо то кузка, то мороз побив. Черк. у.
Красень, -ня, м. Красавецъ. Мир. ХРВ. 131.
Люз, -зу, м. 1) Свободное мѣсто. Желех. люзом. Какъ нарѣчіе: свободно; въ безпорядкѣ; неукрѣпленно. Люзом ходити. Желех. Кінь... на каменистій дорозі пошнипає (обнюхає) каміне, попробує ногою, чи не лежить воно люзом. Шух. І. 79. 2) Смѣна караула? Федьк. III. 165.
Нагляда́ння, -ня, с. = нагляд. Желех.
Обідити Cм. обіжати.
Попрогризати, -за́ю, -єш, гл. Прогрызть (во множествѣ). Тенета б всі попрогризала. Гліб. 19.  
Прозріння, -ня, с. Зрѣніе. Вх. Лем. 457.
Садовник, -ка, м. = садівник. Грин. II. 260.
Сажотрус, -са, м. Трубочисть. Конст. у.
Сподіваний, -а, -е. Ожидаемый. Не вернуться сподівані. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАДЕМЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.