Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

краєць

Краєць, -йця, м. Кусокъ. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка. Мир. ХРВ. 216. Cм. окраєць.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЄЦЬ"
Буроха, -хи, ж. Завирушка бурая, Accentor modularis. Вх. Уг. 229.
Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Галунина, -ни, ж. Квасцы (растворенные?) Як посолити, то не озме сі галунина єйці. ЕЗ. V. 92.
Заюдови́ти, -влю, -виш (= зайудовити), гл. Сдѣлаться вдовымъ. Не єсть ти мені мати — лютая змія, мене молодого заюдовила. Чуб. V. 706.
Насущник, -ка, м. Насущный хлѣбъ. Він... крівавицею добува той насущник. Сим. 217.  
Підкидьок, -дька, м. Подкидышъ. Желех.
Сторчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кістки лежать, шаблюки сторчать. Макс.
Удержування, -ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе.
Хлівище, -ща, м. Ув. отъ хлів.
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Харьк. г. Не хортунить нашому Іванові. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.