Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

краєць

Краєць, -йця, м. Кусокъ. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка. Мир. ХРВ. 216. Cм. окраєць.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЄЦЬ"
Баська, -ки, ж. Названіе овцы. Kolb. І. 65. Cм. базька 1.
Бокозийник, -ка, м. = зизоокий. Шух. І. 33.
Жалі́зний, -а, -е. и пр = залізний и пр.
Капчури, -рів, м. мн. Родъ зимнихъ штановъ у гуцуловъ. Вх. Зн. 24.
Наї́житися Cм. наїжуватися.
Огидлий, -а, -е. = огидний.
Останній, -я, -є. Послѣдній. Поки зберемо, то й останнє здеремо. Ном. № 10626. Хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім. Єв. Мр. IX. 35. в-останнє. Въ послѣдній разъ.
Перепочити Cм. перепочивати.
Судитель, -ля, м. Судія. Не престань, старче, пильнувати, та ввикай Христа сповивати, судите ля своєго. Грин. III. 32.
Ченчик, -ка, м. Ум. отъ чернець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.