Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

краєчок

Краєчок, -чка, м. Ум. отъ край.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЄЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЄЧОК"
Веретенце, веретінце, -ця, с. 1) Ум. отъ веретено. 2) мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи). Лебед. у.
Кокотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Лепетать, болтать. Кокотить, як бойко жовточеревий. Ном. № 12891.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Ма́зальниця, -ці, ж. = мазільниця.
Побігнути, -гну́, -неш, гл. = побігти. Побігне із костела.  
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Чільний, -а, -е. Отборный, крупный, значительный, выдающійся. Чільне зерно. От стане він чільний господарь, багатий, маючий як пан. Млак. 102.
Чорниця, -ці, ж. 1) = черниця. МВ. ІІ. 199. 2) Раст. Rubus caesius. Вх. Пч. II. 35.
Штурмак, -ка, м. Неловкій, неумѣлый человѣкъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЄЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.