Безслідний, -а, -е. Безслѣдный. Безслідний вітер в полі.
Білило, -ля, с.
1) Бѣлая краска, все чѣмъ можно бѣлить, убѣлять. Та й купили білила.... дідам бороди білити. Дівкам чорнило, парубкам білило.
2) = і. біль 1? Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене задержала з вечора до світа. «Ой з китайки, не з китайки, з білого білила». Ум. білилечко.
Гля I пред. Для.
Гости́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) = Гостюватися. Будемо гоститися то у вас, то в тебе. 2) Принимать гостей. Мені ніколи гоститися з ціми гостями.
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю.
Забости́, -боду́, -де́ш, гл. Заколоть.
За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. 2) Раст. = чаполоч.
Засвербі́ти, -би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав.
Зашлю́битися, -блюся, -бишся, гл. Обвѣнчаться, жениться, выйти замужъ. Зашлюбитись, не дощик перечекати.
Надурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Надѣлать глупостей, накуролесить.
