Везучий, -а, -е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча.
Двана́йцять и пр. = Дванадцять и пр.
Му́штер, -тра, м. Обучающій военнымъ пріемамъ. А пан муштер таки добре москалів попомуштрував.
Перевізник, -ка, м. Перевозчикъ; паромщикъ. Ум. перевізничок. Перевізнички мої! перевезіть до роду.
Підстовба, -би, ж. = стовба 1.
Понадкраювати, -раюю, -єш, гл. Надрѣзать, урѣзать (во множествѣ). Дивно мені, що і скриня замкнена була, а полотно понадкраюване.
Пошмагати, -га́ю, -єш, гл. Постегать. Оце тебе за те по жижках, бра Рябко, так гарно пошмагали, що пан із панею сю цілу ніч не спали.
Продимати, -ма́ю, -єш, сов. в. проду́ти, -дму, -дмеш, гл. Продувать, продуть. Така хата, що наскрізь продимає. Добри-вечір, кумо моя! чи продула місце, та щоб мені з твоїм, милим вечеряти сісти? — Ой щоб же ти, кумо моя, цього не діждала, щоб я тобі з моїм милим місце продимала.
Стародубка, -ки, ж. Раст. Helleborus niger L.
Умова, -ви, ж. Уговоръ, условіе, договоръ. Носила зробить умову, як завтра гм ставать у бой. Чи забув, яка між нами з тобою умова? Ум. умовонька. Бодай же ти не вернувся, що умовоньку забувся: щоб їхати мимо милу, та ц заїхать на годину.
