Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

краска

Краска, -ки, ж. 1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II. 2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки... Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189. 3) Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум. красочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСКА"
Ґерґе́цки, -цок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407.
Добрина́, -ни́, ж. Хорошее качество. Купуйте, добродію, дрова, тут така добрана.
Идол, -ла, м. 1) Идолъ. Шевч. 603. 2) Чортъ. Ув. идоля́ка. Так і загув угору той идоляка. Грин. II. 12.
Могти́, мо́жу, -жеш, гл. Мочь. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Єв. Мр. Ніхто не може світа пережити. Ном. № 389.
Назмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Наспориться вдоволь.
Неприкаяний, -а, -е. 1) Нераскаявшійся. Зробивсь великим грішником та з журби по грошах і вмер без причастя неприкаяний. Г. Барв. 459. 2) Окаянный, отчужденный отъ людей, не находящій себѣ мѣста. Доле ж моя неприкаяна. Св. Л. 319.
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый. Левиц. І. 404.
Попрятно нар. Чисто, опрятно. Вх. Зн. 53.
Ринявий, -а, -е. Струпистый, шелудивый. Вх. Лем. 460.
Ужище, -ща, с. Веревка. Чуб. VI. 112. Cм. ужисько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.