Відгуляти 2, -ля́ю, -єш, гл. Отпраздновать, отпировать. Зараз одгуляли весілля.
Заструпи́тися Cм. застру́плюватися.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Кузка, -ки, ж. = кузька. Напала на капусту кузка.
Наполу́митися, -млюся, -мишся, гл. Твердо рѣшиться на что. Він як наполумиться на що небудь, то нічим його не зіб'єш.
Обрушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Взволноваться. Народ обрушився. Уся ватага його обрушилась та збунтувалась.2) Двинуться въ путь.
Перевезти, -ся. Cм. перевозити, -ся.
Підігнути, -ся. Cм. підгинати, -ся.
Уворатися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ захватить плугомъ сосѣднюю землю.
Штильвага, -ги, ж. = штельвага.
