Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

краснопись

Краснопись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСНОПИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСНОПИСЬ"
Байрачний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ байраку 1, буерачный, овражистый.
Безцінний, -а, -е. Не имѣющій цѣнности. Желех.
Заслу́хатися Cм. заслухуватися.
Лубува́тий, -а, -е. Похожій на луб. Лубуваті овчини. Н. Вол. у.
Мо́рщитися, -щуся, -щишся, гл. Морщиться. Як не морщусь, не стараюсь. Котл.
Неслихано нар. Неслыханно.
Підняття, -тя́, с. Поднятіе; возвышеніе. Левиц. І. 257.
Тако нар. 1) = так. 2) Яко-тако. Кое-какъ.
Теребій, -бія, м. Ѣдокъ, ѣдунъ. Недоїдки свідчили, що тут були люде та ще й добрі теребії. Св. Л. 223.
Червчик, -ка, м. = червець 2, 5. Ой уродив червчик зернистий. МУЕ. І. 161.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАСНОПИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.