Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

краснопись

Краснопись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСНОПИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСНОПИСЬ"
Брук, -ку, м. = бурок. Желех.
Відбубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що папі йому скаже. МВ. (О. 1862. ІІІ. 64).
Завечері́ти и завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Заклика́льниця, -ці, ж. Зовущая, зазывающая. Курица говоритъ о кухаркѣ: Казала я півням і курам-кумонькам, щоб закликальниці мов кобця стереглися. К. Дз. 139.
Перелаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться между собой взаимно.  
Перепелоньчин, -на, -не. Принадлежащій перепелкѣ. Kolb. І. 172.
Розвиднюватися, -нюється, гл. безл. = розвиднятися.
Требіж, -жа, м. Отбросы, мясо негодное въ пищу для людей. Шейк.
Уш, а уш!, меж. = киш! (На курей). Kolb. І. 65.
Шкода 2 нар. Напрасно. Шкода казати. Ном. № 5182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАСНОПИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.