Жалісли́вий И Жа́лісний 2, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Оком жалісним на них дивитись стали. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть.
Зага́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: «гай! гай!».
Куцоребрий, -а, -е. О волѣ: съ двумя короткими ребрами, послѣдними къ заду.
Лисні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Блестѣть; лосниться. Вода лисніє у криниці. Всюди блищало і лисніло по світлицях. (Панок) з круглим червоним лицем, так гладесенько виголеним, що воно у його аж лисніло.
Лучи́на, -ни, ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Ум. лучи́нна. За лучинку найде причинку.
Напути́ти Cм. напучувати.
Переполошкати, -каю, -єш, гл. = переполохати.
П'яташний, -а, -е. Стоющій пятакъ. Це пряники п'яташні.
Роспухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роспу́хнути, -ну, -неш, гл. Распухать, распухнуть.
Тупцювання, -ня, с.
1) Топаніе, отупаніе.
2) — коло кого. Ухаживаніе хлопоты.
