Досто́йний, -а, -е. Достойный. Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи?
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево.
Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «
Квітний, -а, -е. Цвѣтущій. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках.
Корінчастий, -а, -е. = корінистий. Хрін корінчастий.
Натупати, -паю, -єш, гл.
1) Нагрязнить ногами.
2) Пригрозить, топая ногами.
Павідь, -воді, ж. Половодье.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Прихватком нар. Урывками. На дворі — прихватком тіпає плоскінь.
Спалити, -лю, -лиш, гл.
1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале.
2) Опалить (солнцемъ кожу).
3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало.
