Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крамарочок

Крамарочок, -чка, м. Ум. отъ крамарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАМАРОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАМАРОЧОК"
Важня, -ні, ж. Важня, помѣщеніе или мѣсто для вѣсовъ на торговыхъ площадяхъ. Желех.
Дур, -ру, м. 1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Ном. № 6359. Панський дур. О. 1861. XI. 109. 2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Котл. Ен. Дур напав від хмелю. Мкр. Н. 36.
Любайстро́вий, -а, -е. Алебастровый.
Міх I, мо́ху, м. = мох. Стара, старезна, аж її міх покрив. МВ. ІІ. 65.
Наперекі́с нар. Наискось. Беріться лиш дручками наперекіс.
Окублитися Cм. окублюватися.
Півколо, -ла, с. Полукругъ. Желех.
Підтюпцем нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись. Котл. Ен. IV. 52.
Ременнак, -ка, м. Ременный кнутъ. Угор.
Све́кла, -ли, ж. Свекольная ботва, листья свеклы. Чуб. V. 724.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАМАРОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.