Дри́пи, -пів, м. мн. и дри́п'я, -п'я, с. Тряпье. Ти б своє дрип'я узяв, нехай не валяється отут.
Замуро́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. замурува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Заложиться камнемъ, кирпичемъ. Пійду в черниці, замуруюсь по шию.
Замчи́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоялъ замокъ, также и развалины замка. Про це замчище... у церковних записах, кажуть, є переписано про все: і коли ті вали повисипувані, і хто тії мури мурував, що тепер од їх тільки цегла та камінячки валяються. Як Си то ти, Богдане п'яний, тепер на Переяслав глянув та на замчище подививсь.
Збува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. збу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) Избавляться, избавиться. Біда здибає легко, ти трудно її збутись. Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив. 2) Сбываться, сбыться, исполняться, исполниться. Уже ся все те збуло, що визнано було. 3) Лишаться, лишиться. З добрим думцею князь високого стола додумається, а з лихим думцею і малого стола збудеться.
Крижанка, -ки, ж. = крижавка.
Німчай, -чая, м. Нѣмецъ. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
Обіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = облитися. Ніч настане — слізоньками обілляюсь.
Улазливий, -а, -е. = улізливий.
Услужити, -жу, -жиш, гл. Оказать услугу, услужить. На́ тобі; ще й плахта буде, коли услужиш.
Чепати, -па́ю, -єш, гл.
1) = чіпати.
2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає.