Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крапля

Крапля, -лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Стор. МПр. 93. Краплями піт тече. Св. Л. 11. Ум. крапелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку. Левиц. І. 137.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАПЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАПЛЯ"
Благочинний, -ного, м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Шевч. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була. Ком. Пр. № 899.
Зано́ситися, -шуся, -сишся, сов. в. занести́ся, -су́ся, -се́шся, гл. 1) Заноситься, занестись. 2) Важничать, зазнаваться. 3) на дощ заноситься. Собирается дождь.
Индичня, -ні, ж. Помѣщеніе для индюковъ.
Кручий, -а, -е. Вороновъ. — син — бранное слово. Да вже ж на Україні не одна жінка курку зготувала, тебе, ляха, кручого сина, на ніч чекала. АД. II. 114.
Надлу́бати, -баю, -єш, гл. Наковырять.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.  
Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ. Херс. у.
Прочіл, -чола, прочо́лок, -лка, м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.
Тафа, -фи, ж. = тахва. Рудч. Чп. 11.
Темність, -ности, ж. 1) Темнота, неясность. Стала йому дівчина за світло й за темність. МВ. 2) Слѣпота. Шейк. 3) Невѣжество, невѣдѣніе. Мою темність осіяєш. К. Псал. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАПЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.