Богобійність, -ности, ж. Богобоязливость.
Видавати, -даю, -єш, сов. в. відати, -дам, -даси, гл. 1) Выдавать, выдать; отпускать, отпустить. Мусила йти з ключами до комори видавати провизію на обід. 2) Давать, подавать, подать (о кушаньяхъ). Уміла готувати, та не вміла видавати. 3) Отдавать, отдать замужъ. Видає мене мати за старого заміж. Четверту доньку видала вже за дударчика. 4) Давать, дать, родить. Копа видав по четверті зерна. 5) Издавать, издать (книгу). 6) = видаватися 4. Воно так само видає все яснішим та більшим. 7) Говорить, сказать, представить. Смішне що небудь видать, мов у школі вчилась. 8) — муштри. Производить ружейные пріемы. Чемеричка наряжалась в руб'я як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка; та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала, — ся, копистку взявши в руки, муштри видавала.
Дошарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу?
Зарі́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зарівня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Равнять, сравнять. Благородним нашим трупом рови зарівняєм.
Мерще́нько нар. Ум. отъ мерщій.
Недогляд, -ду, м. Недосмотръ.
Перекидистий, -а, -е. Неустойчивый, валкій. Човен перекидистий.
Плювака, -ки, об. Постоянно плюющій, плюющая. Ум. плювачка.
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку!
Уплив, -ву, м. Вліяніе.
