Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кояшник

Кояшник, -ка, м. Скупщикъ птицъ, ѣздящій для этого съ койцем въ селахъ. ЗЮЗО. І. 288.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЯШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЯШНИК"
Буркуночок, -чка, буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Волость, -тя, ж. 1) Волость. 2) Волостное правленіе.
Ді́донько, -ка, м. Дѣдушка. Ум. отъ дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода. Н. п.
Загріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. загребти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Загребать, загрести. І кури б загребли, если б не ратував. Ном. № 4582. 2) Сгребать, сгресть. Огонь каже: загреби мене. Чуб.
Начальство, -ва, с. Начальство. Тебе... вибрали за начальство. Рудч. Ск. І. 3.
Паморочка, -ки, ж. = мряка. Кременч. у.
Підривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. підрити, -рию, -єш, гл. Подрывать, подрыть. Хто мимо йде, псує та ламле і вепр дубрівний підриває. К. Псал. 187.
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Позад нар. Позади. Пливе позад завзятий Гамалія. Шевч. 61.
Призвичаювання, -ня, с. Пріученіе. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось... призвичаювання. Мир. ХРВ. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЯШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.