За́зір, -зору, м. 1) Замѣтность, примѣтность. А що іде без прогону, а що світить без зазору? Човен іде без прогону, місяць світить без зазору. 2) нема й за́зору, — зазором. Нельзя и увидѣть, нѣтъ и слѣда, нѣтъ и признака. Нема й зазору, де був посіяний ліс. У його курей і зазору нема. Ге-ге! та його тут і зазором нема! він чорти батька зна де — в Бесарабії. Тепер неправда з панами в світлиці і всюди, а правди й зазором не видать, як торішнього снігу.
Зачіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачепи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Цѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть. Чи витягнеш з води Левиахвана, гачком його, як рибу, зачепивши. ні за що рук зачепи́ти. Не съ чѣмъ начать, нѣтъ средствъ для начала (о хозяйствѣ, заработкѣ). За що б тут руки зачепити? За яке ремество взятись? хиба́ тебе́ во́зом зачепи́ли? Чѣмъ тебя особеннымъ затронули, обидѣли? 2) Трогать, тронуть, затрагивать, затронуть. Міг би йому листи визволені писати, щоб не міг ніхто нігде зачіпати. Мене вовки і не зачепили. А сусідці перстень даєш, — нащо ж мене зачіпаєш?
Знівечитися, -чуся, -чишся, гл. Искалѣчиться, изуродоваться. Я ще не дуже зостарівся, та знівечився.
Навести́ Cм. наводити.
Повабитися, -блюся, -бишся, гл. Соблазниться, польститься. Повабились наші на мову лукаву.
Подослужувати, -жуємо, -єте, гл. Дослужить (о многихъ). Подослужували свого та й пішли додому.
Розливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розлитися, -зіллюся, -ллєшся, гл. Разливаться, разлиться, проливаться, пролиться. Ви, дрібнії сльози, ви розливайтеся. Иноді не втерпить і розіллється гіркими словами.
Све́кла, -ли, ж. Свекольная ботва, листья свеклы.
Свистіння, -ня, с. Свистаніе, свистъ. Крик, свистіння й тупотіння лилося.... з того краю.
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій.
