Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи.
Додо́му нар. Домой. Іде додому мій миленький. Прихожу я додому, — нема мого пана. Уже сонце на лану, я додому полену. Ум. Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку. Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! Кличе мати сина з коршми додомочку. Вони напасуться, водиці нап'ються і додомку притрясуться.
Є́днус, -са, м. = дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький.
Зажму́рити, -рю, -риш, гл. Зажмурить (о глазахъ).
Куриний, -а, -е. = курячий. Як учистить град з курине яйце, всю пшеницю до стебла вибив.
Паморочка, -ки, ж. = мряка.
Плахтяний, -а́, -е́ Изъ плахти сдѣланный, къ ней относящійся.
Сторія, -рії, ж. Исторія, разсказъ. Сторія коротка, сину. Мене сини, зяті й онуки давненько просять написать про сторію свою.
Уменшати, -шаю, -єш, сов. в. уменшити, -шу, -шиш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Шийка, -ки, ж.
1) Ум. отъ шия.
2) Горлышко въ бутылкѣ.
3) Задняя часть трубки, въ которую вставляется чубукъ.
4) Въ веретенѣ: перехватъ внизу послѣ утолщенной средней части. Залюб.
