Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля.
Гайтан, -на, м. Поясъ съ гаманом, большимъ шиломъ, ножемъ и прочее (у пастуховъ).
Зскакувати, -кую, -єш, сов. в. вскочити, -чу, -чиш, гл.
1) Соскакивать, соскочить. Жінка... так з печі і зскочила. Сотничиха зскакує з ліжка.
2) Вскакивать, вскочить. Зскочив на драбину.
Кужелити, -лю, -лиш и кужелитися, -люся, -лишся, гл. Клубиться, кружиться. Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить, що й Боже! коли слухаю: бов, бов! Вітер кужелить. Чад і дим з нори кужелиться.
Мешка́ння, -ня, с. Жительство, помѣщеніе, жилье; мѣстопребываніе. У домівці на мешканні. Підемо до Бендеру мешкання глядіти. Ум. мешканенько, мешканнячко. Ой покидаю сивого голубка і дрібненькії діти, а сама лечу, сама полечу мешканенька глядіти.
Мину́тний, -а, -е. Минутный.
Постарчати, -ча́ю, -єш, гл. = постачати.
Прочіряти, -ряю, -єш, гл. Промѣнять.
Смертенний, -а, -е. Смертельно, безнадежно больной. Де вже їй устати? Зовсім смертенна лежить.
Створитель, -ля, м. Создатель, творець.
