Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

красіти

Красіти, -сію, -єш, гл. Красоваться. Ой там на горі, на красі, красіє кукіль у овсі. Чуб. III. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАСІТИ"
Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. Драг. 68. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины. Поп. 110.
Ґреґо́рний, -а, -е = Моторний. Вх. Зн. 13.
Доя́рка, -ки, ж. Доильщица. Стала за доярку до корів. Св. Л. 322.
Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Кошлатити, -лачу, -тиш, гл. = кошлати.
Не-миний-корчма, -ми, об. Прозваніе пьяницы. Ном. № 11694.
Оружно нар. Съ оружіемъ. К. ЦН. 277.
Піввідерко, -ка, с. Полуведро.
Розімяти, -ся. Cм. розминати, -ся.
Розрадник, -ка, м. Тотъ, который отговариваетъ, отсовѣтываетъ. Трохи одвик од шинку, од своїх порадників та розрадників. Г. Барв. 282.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАСІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.